Досліджено нетрадиційні прийоми гри на трубі і їх розвиток в історії виконавства на духових інструментах. Класифіковано види нетрадиційної техніки та її використання в художньому репертуарі для труби. Висвітлено витоки появи перманентного дихання, мікрохроматики, театралізації виконавського процесу у мистецтві гри давньогрецьких авлетистів та етапи їх розвитку в наступні історичні періоди. Розкрито технологічні особливості виконання на трубі мікрохроматики, мультифонного звуковидобування, перманентного дихання, використання препарованого інструмента, застосування електронного синтезу звуку і комп'ютерної аудіовізуалізації та елементів театралізації у виконавському процесі. Проаналізовано художні та технологічні аспекти використання нетрадиційних прийомів гри на трубі у творах А. Хаби, П. Булеза, К. Штокхаузена, А. Жоліве, Е. Денисова, В. Рунчака, Т. Мимбаєва, Д. Баустеда, К.Х. Грубера, Р. Еріксона, Ф. Тічелі, М. Пауелла, С. Пеллмана, Р. Моріла, М. Спасова, П. Хембрі та інших композиторів. Характеризується нетрадиційна техніка гри Д. Еліса, М. Блау, М. Штокхаузена, С. Накарякова, Н. Маалуфа, І. Маалуфа, Р. Мехти.